Люб’язь
Баба і глек молока
Жила-була собі баба. І випросила собі в сусідки глек молока. Вельми зраділа.
Поставила той глек на стіл, сама сіла на лаву, підперла руками голову та й почала думати
– Ох відстоїться молоко та й зберу я із того молока сметанки та й масла зроблю, піду на базар, продам те масло з сметаною, за ті гроші куплю собі курочку й півника. Матиму яйця, піду на базар продам ті яйця та й куплю собі кізоньку. Кізонька козенят приведе, піду на базар, продам ті козенята та й куплю собі корову. Корова отелиться, приведе теля, піду на базар, те теля продам, а корова даватиме мені молоко, а я робитиму з неї сметанку та й масло, а ту сметанку з маслом та й на базар..! Ох і заживу!
І з тої радості як гепнула рукою по столу, а глек полетів на землю та й розбився.
Довго сумувала баба, та що ж поробиш, курчат по осені рахують.